Министерство иностранных дел самым решительным образом отвергает новую эскалацию агрессивного поведения Соединенных Штатов против Кубы.
Автор: MINREX | internet@granma.cu
4 марта 2019 19:03:45
Министерство иностранных дел самым решительным образом отвергает новую эскалацию агрессивного поведения Соединенных Штатов против Кубы.
Сегодня Государственный департамент объявил о решении разрешить с 19 марта, в соответствии с разделом III Закона Хелмса-Бертона, возбуждать судебные процессы в судах Соединенных Штатов только против кубинских компаний, включенных в список ограниченных кубинских предприятий, разработанный этим правительством в ноябре 2017 года и обновленный год спустя. Этот произвольный и незаконный список, направленный на ужесточение блокады и расширение ее экстерриториальных последствий, запрещает гражданам США проводить прямые финансовые сделки с указанными субъектами.
В объявлении Госдепартамента также указано, что он приостановит всего на 30 дней возможность инициирования судебного разбирательства по той же концепции в отношении других кубинских или иностранных предприятий, поддерживающих коммерческие или экономические отношения с Кубой.
С момента своего вступления в силу в 1996 году закон Хелмса-Бертона стремится к универсализации экономической блокады путем жестокого и незаконного давления Соединенных Штатов на третьи страны, их правительства и их предприятия. Стремится задушить кубинскую экономику и способствовать росту или увеличивать потребности населения с целью навязывания Кубе правительства, которое соответствует интересам Соединенных Штатов.
Из-за своих требований, незаконных и противоречащих международному праву, закон Хелмса-Бертона и блокада вызывают всеобщее неприятие, подтверждаемое в течение почти трех десятилетий, в наиболее важных региональных и международных организациях. Самым последним примером стала Генеральная Ассамблея Организации Объединенных Наций, когда 1 ноября она провела подряд десять голосований об отклонении, когда правительство Соединенных Штатов оказалось в абсолютной изоляции.
В разделе II Закона Хелмса-Бертона указано, что свержение революционного правительства, последующее опекунство страны американским интервентом и последующее создание контрреволюционного и подчиненного Вашингтону правительства будут иметь недвусмысленной задачей возмещения или оплаты бывшим владельцам всей недвижимости, заявленной бывшими владельцами или их потомками, будь то американцы или нет на момент национализации или их отказа от имущества. За весь этот период экономическая блокада будет оставаться в полной силе.
Таким образом, кубинцы будут вынуждены возвращать, возмещать или выплачивать заявителям из Соединенных Штатов за дом, в котором они живут, землю, на которой они строят свои общины, сельскохозяйственные земли, на которых они выращивают и производят, школу, в которой учатся их дети, больницу или поликлинику, где они получают медицинские услуги, место их работы, место, где их частный бизнес, а также за предоставление услуг электроэнергии, воды и связи, которыми пользуется население.
Это требование вполне возможно только в сознании тех, кто идентифицирует Кубу в качестве колониального владения. Согласно закону Хелмса-Бертона, экономическая блокада может быть снята только тогда, когда будут достигнуты эти амбиции.
Этот закон опирается на двух основных фактах лжи: понятие о том, что национализация, проведенная вскоре после революционного триумфа, была незаконной или ненадлежащей, и что Куба представляет собой угрозу национальной безопасности Соединенных Штатов.
Кубинская национализация осуществлялась под защитой законов, при строгом соблюдении Конституции и в соответствии с международным правом. Вся национализация предусматривала процессы справедливой и адекватной компенсации, которую правительство Соединенных Штатов отказалось рассматривать. Куба достигла и выполнила глобальные соглашения о компенсации с другими странами, которые сегодня инвестируют в Кубу, такими как Испания, Швейцария, Канада, Великобритания, Германия и Франция.
Безответственные заявления и действия правительства Соединенных Штатов представляют собой реальную угрозу миру и безопасности в регионе, также, как и дестабилизирующие планы против Латинской Америки и Карибского бассейна в заявленном стремлении навязать доктрину Монро.
Закон о подтверждении кубинского достоинства и суверенитета от 24 декабря 1996 года устанавливает, что закон Хелмса-Бертона является незаконным, не имеющим законной силы, никакой юридической ценности ни воздействия. Считается недействительным любое требование по его положениям, предъявленное любым физическим или юридическим лицом.
Как предусмотрено в этом законе, требование компенсации за национализированное имущество может быть частью переговорного процесса, основанного на равенстве и взаимном уважении между правительствами Кубы и Соединенных Штатов, "рассматриваемое совместно с компенсациями, на которые кубинское государство и народ имеют право в связи с ущербом, причиненным блокадой и любыми проявлениями агрессии, ответственность за которые несет правительство Соединенных Штатов”. В то же время разъясняется, что любое лицо, пользующееся процедурами и механизмами закона Хелмса-Бертона в ущерб другим лицам, будет исключено из будущих возможных переговоров.
Кубинское правительство вновь подтверждает экономическим партнерам и иностранным компаниям, действующим на Кубе, все гарантии в отношении иностранных инвестиций и совместных проектов. Конституция Кубы, ратифицированная широким большинством голосов на референдуме 24 февраля 2019 года, в статье 28 также признает эти гарантии, включенные в закон Об иностранных инвестициях № 118 от 29 марта 2014 г.
Сегодняшнее решение создает дополнительные препятствия на пути достижения наших целей экономического развития и прогресса, но Соединенные Штаты по-прежнему не смогут достичь своей главной цели - насильственно подчинить суверенную волю кубинцев и нашу решимость строить социализм. Преобладают чувства большинства народов Кубы и Соединенных Штатов, которые выступают за улучшение отношений и развитие цивилизованного и уважительного сосуществования.
Заява Міністерства закордонних справ: Куба рішуче відкидає нову агресивну ескалацію США
Міністерство закордонних справ найрішучішим чином відкидає нову ескалацію агресивної поведінки Сполучених Штатів проти Куби
Автор: MINREX | internet@granma.cu
4 березня 2019 р. 19:03:45
Міністерство закордонних справ найрішучішим чином відкидає нову ескалацію агресивної поведінки Сполучених Штатів проти Куби.
Сьогодні Державний департамент оголосив про рішення дозволити з 19 березня, відповідно до розділу III Закону Хелмса-Бертона, порушувати судові процеси в судах Сполучених Штатів тільки проти кубинських компаній, включених в список обмежених кубинських підприємств, розроблений цим урядом в листопаді 2017 року і оновлений рік по тому. Цей довільний і незаконний список, спрямований на посилення блокади і розширення її екстериторіальних наслідків, забороняє громадянам США проводити прямі фінансові операції із зазначеними суб'єктами.
В оголошенні Держдепартаменту також зазначено, що він призупинить всього на 30 днів можливість ініціювання судового розгляду за тією ж концепцією щодо інших кубинських або іноземних підприємств, які підтримують комерційні або економічні відносини з Кубою.
З моменту свого вступу в силу в 1996 році закон Хелмса-Бертона прагне до універсалізації економічної блокади шляхом жорстокого і незаконного тиску Сполучених Штатів на треті країни, їхні уряди та їхні підприємства. Прагне задушити кубинську економіку і сприяти зростанню або збільшувати потреби населення з метою нав'язування Кубі уряду, який відповідатиме інтересам Сполучених Штатів.
Через свої незаконні вимоги, які суперечать міжнародному праву, закон Хелмса-Бертона та блокада викликають загальне неприйняття, що підтверджується протягом майже трьох десятиліть найбільш важливими регіональними та міжнародними організаціями. Самим останнім прикладом стала Генеральна Асамблея Організації Об'єднаних Націй, коли 1 листопада вона провела поспіль десять голосувань про відхилення, коли уряд Сполучених Штатів опинився в абсолютній ізоляції.
В розділі II Закону Хелмса-Бертона зазначено, що повалення революційного уряду, подальше опікунство країни американським інтервентом і подальше створення контрреволюційного і підлеглого Вашингтону уряду матимуть недвозначне завдання відшкодування або виплати колишнім власникам всієї нерухомості, заявленої колишніми власниками або їх нащадками, будь то американці або ні на момент націоналізації або їх відмови від майна. За весь цей період економічна блокада залишатиметься в повній силі.
Таким чином, кубинці будуть змушені повертати, відшкодовувати або виплачувати заявникам зі Сполучених Штатів за будинок, в якому вони живуть, землю, на якій вони будують свої громади, сільськогосподарські землі, на яких вони вирощують і виробляють, школу, в якій навчаються їхні діти, лікарню або поліклініку, де вони отримують медичні послуги, місце їх роботи, місце, де їх приватний бізнес, а також за надання послуг електроенергії, води і зв'язку, якими користується населення.
Ця вимога цілком можлива тільки в свідомості тих, хто ідентифікує Кубу в якості колоніального володіння. Відповідно до закону Хелмса-Бертона, економічна блокада може бути знята тільки тоді, коли будуть досягнуті такі амбіції.
Цей закон спирається на двох основних фактах брехні: поняття про те, що націоналізація, проведена невдовзі після революційного тріумфу, була незаконною або неналежною, і що Куба є загрозою національній безпеці Сполучених Штатів.
Кубинська націоналізація здійснювалася під захистом законів, при суворому дотриманні Конституції і відповідно до міжнародного права. Вся націоналізація передбачала процеси справедливої і адекватної компенсації, яку уряд Сполучених Штатів відмовився розглядати. Куба досягла і виконала глобальні угоди про компенсацію з іншими країнами, які сьогодні інвестують в Кубу, такими як Іспанія, Швейцарія, Канада, Великобританія, Німеччина і Франція.
Безвідповідальні заяви і дії уряду Сполучених Штатів є реальною загрозою миру і безпеці в регіоні, також, як і дестабілізуючі плани проти Латинської Америки і Карибського басейну в заявленому прагненні нав'язати доктрину Монро.
Закон про підтвердження кубинської гідності і суверенітету від 24 грудня 1996 роки встановлює, що закон Хелмса-Бертона є незаконним, що не має законної сили і не має ніякої юридичної цінності ні впливу. Вважається недійсним будь-яка вимога щодо його положень, пред'явлена будь-якою фізичною або юридичною особою.
Як передбачено в цьому законі, вимога компенсації за націоналізоване майно може бути частиною переговорного процесу, заснованого на рівності і взаємній повазі між урядами Куби та Сполучених Штатів, "яка розглядається спільно з компенсаціями, на які кубинська держава і народ мають право у зв'язку зі шкодою, завданою блокадою і будь-якими проявами агресії, відповідальність за які несе уряд Сполучених Штатів". У той же час пояснюється, що будь-яка особа, що застосовує процедури і механізми закону Хелмса-Бертона на шкоду іншим особам, буде виключена з майбутніх можливих переговорів.
Кубинський уряд знову підтверджує економічним партнерам і іноземним компаніям, що діють на Кубі, всі гарантії стосовно іноземних інвестицій та спільних проектів. Конституція Куби, ратифікована широкою більшістю голосів на референдумі 24 лютого 2019 року, в статті 28 також визнає ці гарантії, включені в закон Про іноземні інвестиції № 118 від 29 березня 2014 р.
Сьогоднішнє рішення створює додаткові перешкоди на шляху досягнення наших цілей економічного розвитку і прогресу, але Сполучені Штати як і раніше не зможуть досягти своєї головної мети - насильно підпорядкувати суверенну волю кубинців і нашу рішучість будувати соціалізм. Переважають почуття більшості народів Куби і Сполучених Штатів, які виступають за поліпшення відносин і розвиток цивілізованого і поважливого співіснування.
